Простір для Бога

Чому учні Ісуса не постилися, поки Він був з ними? І чому піст — це не спосіб «викрутити руки» Богові, щоб отримати бажане? Пастор Андрій Поліщук ламає стереотипи про піст як про релігійний марафон для «особливо святих».

У цьому посланні ми поговоримо про вільне місце. Про те, чому нове вино рве старі міхи, і чому олія вдови перестала текти не тоді, коли закінчилася олія, а коли закінчилися порожні посудини.

Дізнайтеся, як піст перетворює нас зі «складу» на «посудину» і чому це єдиний спосіб підготуватися до нового сезону.

Ключові думки: «Піст не створює силу. Він прибирає шум, який заважає силі виявитися». «Піст — це не спроба отримати більше Бога. Це момент, коли Бог отримує більше нас». «Ісус увійшов у пустелю сповнений Духа, а вийшов — у силі Духа. Сповненість — це стан, Сила — це виявлення». «Небо не страждає від нестачі олії. Нестача завжди в порожніх посудинах».